Сфагн балтійський

Sphagnum balticum (Russow) C. E. O. Jensen

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пн. Євразія і Пн. Америка; поодинокі локалі-тети відомі в Центральній Європі, на Кавказі та у пн. Китаї. Зібраний єдиний раз в Україні 1939 р. А. Борошем на г. Говерла, хребет Чорногора. Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій:

Росте невеликими купинами серед інших сфагнових мохів. Сучасний стан популяції невідомий.

Причини зміни чисельності:

Порушення природних екотопів, зокрема туризм.

Умови місцезростання:

На болотах, переважно оліготрофних.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Рослини дрібні, від блідо-зеленого до жовтого та бурого кольору. Гіалодерма стебла з 2-4 шарів клітин, досить чітко відмежована від жовтуватої склеродерми. Стеблові листки трикутноязикоподібні, іноді язикоподіб-ні до 1,2 мм завдовжки та при основі 0,5-0,8 мм завширшки; облямівка вниз майже не поширюється; водоносні клітини у верхній частині листка зазвичай з потовщеннями. Галузкові листки ланцетні, асиметричні. Хлорофілоносні клітини галузкових листків на поперечному розрізі трикутні. Вид дводомний. Спори світло-жовті, 30-33 мкм у діаметрі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Локалітет розміщений на території Карпатського НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Зеров, 1964; Boros, Vajda, 1968-1969.

Автор:

В.М. Вірченко

Фото, малюнок:

А.В. Білоусова