Хара сивіюча

Chara canescens Desv. et Loisel in Loisel

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Схі.-європейський та середньоазійський ареал. Причорноморський диз'юнктивний локалітет. Адм. регіони: Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Локальні популяції невеликі. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності:

Антропогенний вплив (забруднення водойм хімічними речовинами, нафтою).

Умови місцезростання:

Бентос бухт, заток та інших водойм, пов'язаних з морем, а також континентальних солонуватих, іноді - прісних водойм.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Слань однорічна у вигляді невеликих щетинистих кущиків, часто слабко інкрустована вапном. Стебло досить міцне. Кора правильно-трубчаста, зрідка зі слідами вторинних корових трубок. Листки зазвичай короткі, до 17 мм, дещо зігнуті. Рослина дводомна. Розмножується статевим шляхом (оогамія). Властивий партеногенез, який невідомий у інших харових водоростей. Оогонії еліпсоїдні, еліпсоїдновитягнуті, ооспори еліпсоїднооберненояйцеподібні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесений до ЧКУ (1996). Охороняється у Кримському ПЗ. Необхідно формувати альгорезервати у відомих місцях зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Формує асоціативні угруповання для розвитку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації:

Голлербах, Паламар-Мордвинцева, 1991; ЧКУ, 1996.

Автор:

П.М. Царенко, Г.М. Паламар-Мордвинцева

Фото, малюнок:

Т.М. Немеровська