Рутвиця гачкувата
Thalictrum uncinatum Rehm.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Жовтецеві. Ranunculaceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Покутський вузькоендемічний вид.Ареал виду та його поширення в Україні:
Зх. Поділля (Покуття). Адм. регіони: Ів, Чц.
Чисельність та структура популяцій:
Відомо кілька (до 20) локальних популяцій. Розмір і конфігурація популяцій залежить від характеру відслонень, виходів гіпсів і займають кілька десятків метрів. Росте невеликими локальними групами до 5-50 особин на 1 м2, із яких генерують10-25%.
Причини зміни чисельності:
Природні: вузька амплітуда, специфічні екологічні умови зростання. Антропогенні: надмірне випасання, терасування та заліснення схилів, посилені ерозійні процеси, розробка кар'єрів.
Умови місцезростання:
Сухі, інсольовані, термофільні, оголені гіпсові виходи та їх круті пд. та сх. схили. Лучно-степові угруповання центральноєвропейського типу на погано розвинених щебенистих, збіднених на гумус, дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах). Угруповання кл. Festuco-Brometea та порядук Alysso-Sedetalia. Ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-40 см заввишки, кореневище вкорочене. Стебло прямостояче, напіврозеткове. Прикореневі листки в обрисі яйцеподібні, двічі, тричі пірчасторозсічені, кінцеві частки еліптичні, затуплені; склеромофні сизуватого кольору. Стеблові листки дрібніші, тричі пір-часторозсічені. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані у щиткоподібну волоть. Цвіте у травні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороний режим в заказниках загальнодержавного значення біля сс. Жабокруки, Гера-симів Тлумацького р-ну та Назаренкове Горо-денківського р-ну. Заборонено порушення місць зростання (терасування та заліснення схилів, надмірне випасання худоби).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративний, отруйний.
Основні джерела інформації:
Екофлора України, 2004; Дідух та ін., 1982; Заверу-ха, 1976; Определитель вьсших растений Украинь, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996.
Автор:
Я.П. Дідух
Фото, малюнок:
Я.П. Дідух, О.О. Кагало