Залізняк скіфський
Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Губоцвіті. Lamiaceae |
Природоохоронний статус виду:
Неоцінений
Наукове значення:
Північнопонтичний ендемік, споріднений з Phlomis tuberosa L.Ареал виду та його поширення в Україні:
Присиваська низовина між р. Дніпро та р. Молочною. Адм. регіони: Хс, Зп.
Чисельність та структура популяцій:
Кілька популяцій, приурочених до степових подів: Великий Чапельський, Малий Чапельський, Старий, Успенівський, Агай-манський, Домузлинський, Коянли. Основна популяція локалізована у природному ядрі БЗ "Асканія-Нова" - Великому Чапельсько-му поді. Її чисельність та віталітет корелюють з екотопічними (гідрогенними) флуктуаціями. Ценопопуляції контагіозної (клональної) структури, повночленні, з правостороннім демографічним спектром (домінують генеративні і субсенільні особини).
Причини зміни чисельності:
Специфіка еколого-ценотичних умов, розорювання степів, що практично заміщені агро-ландшафтами, площа яких розширюється.
Умови місцезростання:
Степові блюдця, лощини, схили та днища подів. Ґрунти лучно-каштанові залишково солонцюваті осолоділі глейові суглинисті та глейосолоді. Рослина приурочена до лучностепових та лучних угруповань з різко змінним гідрорежимом (кл. Festuco-Limonietea підсоюз Caricenion praecocis, асоціація Alopecuro pratensis- Festucetum valesiacae). Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з подовженими горизонтальними кореневищами та бульбами. Формує потужні зарості. Стебла 30-90 см заввишки, напівро-зеткові. Прикореневі листки довгочерешко-ві. Черешок голий або ледь опушений. Листкові пластинки округло-трикутної форми з серцеподібною основою. Стеблові листки довгасто-яйцеподібні або ланцетні на короткому черешку 1,5-5,5 см завдовжки. Всі листки білувато-повстисті, зверху зелені. Квітки рожево-лілові 17-20 мм завдовжки зібрані у несправжні багатоквіткові кільця. Горішки тригранні. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та кореневищами.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють у БЗ "Асканія-Нова" та заповідному урочищі "Агайманське". Необхідні моніторинг стану популяцій, репатріація у цілинні степові поди. Заборонено розорювання лучно-степових ділянок подів, збирання рослин.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Лікарське, ефіроолійне, медоносне, декоративне, протиерозійне.
Основні джерела інформації:
Дрогобич, Шаповал, 2004; Флора УРСР, 1960; Ша-повал, 2004.
Автор:
Мойсієнко, В.В. Шаповал
Фото, малюнок:
В.В. Шаповал