Головачка Литвинова
Cephalaria litvinovii Bobrov
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Черсакові. Dipsacaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
ЕндемікАреал виду та його поширення в Україні:
Ареал складається з кількох відокремлених локусів в басейнах Сіверського Дінця та Дону: Білгородська, Воронезька, Тамбовська (Росія) і Луганська (Україна) обл. В Україні: в басейні р. Красної, с. Верхня Дуванка Сватівського р-ну. Адм. регіон: Лг.
Чисельність та структура популяцій:
Достовірно відома одна популяція, структура якої не досліджена.
Причини зміни чисельності:
Природно-історична рідкісність, порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, випасання худоби.
Умови місцезростання:
Чагарники, цілинні схили балок. Мезо-ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина до 2 м заввишки. Стебло одне або кілька, прямостоячі, борозенчасті, у верхній частині супротивно розгалужені. Листки великі, ліроподібно-пірчастороздільні та розсічені, знизу притиснуто-шорстковолосисті, більшість зібрана в основі стебел, вище рідшають і зменшуються. Квітки сірчано-жовті, блискучі, зовні волосисті, зібрані у кулясті головки до 5 см в діаметрі, зовнішні квітки різко відрізняються за довжиною від внутрішніх, досягаючи 2 см. Цвіте у липні-серпні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням та вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Європейського червоного списку. Необхідно виявити усі місцезнаход-ення виду, створити заказники у місцях зростання, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушення умов місцезростань виду, випасання худоби, терасування схилів, лісорозведення, збирання, гербаризація.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощують у Донецькому та Національному ім. М.М. Гришка ботанічних садах НАН України.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне
Основні джерела інформації:
Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Кондратюк, Бурда, 1981; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Опреде-литель вьсших растений Украинь, 1987; Остапко, 2003; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996.
Автор:
В.М. Остапко
Фото, малюнок:
В.М. Остапко