Мінуарція гостропелюсткова

Minuartia oxypetala (Wot.) Kulcz.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Покутсько-Мармароські Карпати. В Україні зростає в Чивчинах. Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій:

Представлені ізольовані локальні популяції (вершини гг. Будичевська, Чивчин, Чивчинаж, Попадя-Лустон, Гнєтєса, Фатія Банулуї) площею до кількох квадратних метрів і чисельністю не більше кількох десятків особин.

Причини зміни чисельності:

Вузька еколого-ценотична амплітуда.

Умови місцезростання:

Відшарування карбонатних порід, вапнякові скелі і осипища в межах верхнього лісового (на межі із субальпійським) поясу. Вид приурочений до угруповань союзу Cystopteridion і, зокрема, ендемічної східно-карпатської асоціації Saxifragetum luteoviridis та рідкісної у Карпатах асоціації Festucetum saxatilis союзу Festuco saxatilis-Seslerion bielzii (кл. Asplenietea trichomanis). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина із дуже розгалуженими, слабо здерев'янілими біля основи, залозисто опушеними стеблами, 5-12 см заввишки, що утворює дерники. Листки лінійно-щетиноподібні, з країв залозисто-війчасті. Квіток на стеблині 1-5, чашолистки яйцеподібно-ланцетні, з трьома жилками; пелюстки коротші за чашолистки, загострені. Коробочка трохи довша за чашечку. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Конкретні заходи охорони не розроблялися. Потребує виділення заповідних ділянок у місцях зростання виду та контролю за станом популяцій. Заборонено збирання, заготівлю рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Ґрунтотвірне, декоративне.

Основні джерела інформації:

Екофлора України, 2002; Pawtowski, 1939; Pawtowski, Walas, 1949; Zapatowicz, 1911.

Автор:

М.М. Федорончук, І.І. Чорней

Фото, малюнок:

Ю.Й. Кобів