Ситник кулястоплодий
Juncus sphaerocarpus Nees
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Однодольні. Liliopsida |
Ситникові. Juncaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
Рідкісний вид на пн. межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Середземноморсько-ірано-туранський вид з іррадіаціями в пд. частину степової зони Євразії. В Україні - у пониззі Дніпра: степові поди в Бузько-Дніпровській (в окол. м. Херсона, с. Копані Білозерського р-ну та с. Іванівна Бериславського р-ну Херсонської обл.) та Дніпровсько-Молочанській (БЗ "Асканія-Нова") степових районах. Існують також вказівки для Криму та пд. сх. України, однак гербарних зразків звідти немає. Адм. регіон: Хс.
Чисельність та структура популяцій:
Корелює зі ступенем обводненості подів, тому чисельність значно коливається протягом року. Трапляється по берегах водойм. При затопленні з'являється по сирих місцях.
Причини зміни чисельності:
Розорювання водо ного басейну подів, забруднення хімічними речовинами.
Умови місцезростання:
Днища степових подів. Ґрунти - глейосоло-ді. Рослина приурочена до "подових ефеме-ретумів" лучно-болотних та болотних пульсуючих угруповань класу Isoeto-Nanjuncetea, характеризується різним ступенем зволоження протягом вегетаційного сезону. Гігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Терофіт. Однорічна трав'яна рослина 8-25 см заввишки з галузистою при основі системою пагонів. Стебла щетиноподібні світло-зелені борозенчасті. Листки плоскі, лінійні, коротші за стебло, до 0,7 мм завширшки, з шилоподібною верхівкою. Нижні листки з широкими гострими піхвами. Верхні - поступово звужені в пластинку, без вушок. Суцвіття - багаточленний монохазій, з тонкими гілочками, що несуть поодинокі більш менш розставлені квітки. Приквітки біло-плівчасті, яйцеподібні, загострені, у 2,5-3 рази коротші від оцвітини. Листочки оцвітини лінійно-ланцетні, гострі, плівчасті, з зеленою жилкою, трохи довші за коробочку. Коробочка опукло- тригранна, куляста, спочатку зелена, стигла, бліда, світло-жовта, або жовто-бура, коротша від оцвітини.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняють у БЗ "Асканія-Нова". Необхідний моніторинг стану популяцій, організація оптимального природокористування у по-дах та прилеглих ландшафтах. Заборонено знищення (освоєння) подів, зміна їх гідрологічного режиму.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Протиерозійне
Основні джерела інформації:
Кузьмичов, 1992; Пачоський, 1917; Флора Евро-пейской части СССР, 1976; Флора УРСР, 1950.
Автор:
Мойсієнко, В.В. Шаповал
Фото, малюнок:
О.С. Мандзюк