Зелениця альпійська
Diphasiastrum alpinum (L.) Holub
Судинні рослини |
Плауноподібні. Lycopodiophyta |
Плаунові. Lycopodiaceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Високогірний вид, що має диз'юнктивний ареал.Ареал виду та його поширення в Україні:
Тундрова зона та високогір'я Європи, Кавказу, Америки та Азії до Монголії та Пн. Кореї. В Україні - Карпати (Боржава, Свидовець, Чорногора, Мармароські Альпи, Чивчини). Адм. регіони: Ів, Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Популяції невеликі за розміром, хоча кількість локалітетів значна. Структура популяцій не досліджена.
Причини зміни чисельності:
Антропогенні (випасання худоби, рекреація), природні (підвищення ценотичної конкуренції). Вид нормально відновлюється при знятті ценотичної конкуренції і зниженні впливу випасу чи антропогенного навантаження, заселяє вторинні екотопи.
Умови місцезростання:
Трапляється на високогірних луках, серед скель, кам'яних розсипищ, до висоти 2000 м н.р.м. Кислі безкарбонатні слабо розвинені мінеральні ґрунти, кам'янисті розсипи. Кар-бонатофоб, мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав'яна рослина зі сланким стеблом 20-40 см завдовжки. Неплідні пагони не сплющені, циліндричні. 1,5-2,5 см завтовшки, листки (мікрофіли) на дуже дрібних черешках (до 0,10,2 мм), не притиснуті до стебла, розміщені в 4 ряди черепицеподібно, лускоподібні. Спороносні колоски сидячі, розміщені по одному, спорангії в пазухах спорофілів. Пагони 4-11 см заввишки. Спороносить у квітні-вересні. Розмножується спорами та вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняють у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Заборонено збирання рослин.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Піонерний вид, який формує ґрунт і укріплює субстрат.
Основні джерела інформації:
Гончаренко, Калинович, Степанова, Одінцов, 2003; Екофлора України, 2000; Нестерук, 2000; Стойко, Тасєнкевич, Мілкіна та ін., 1982; Хорология флорьі Украиньї, 1986.
Автор:
В.І.Гончаренко, Н.М.Шиян
Фото, малюнок:
Є.О. Одінцов, В.І. Гончаренко