Меезія багнова

Meesia uliginosa Hedw.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, Європа, Азія, Пн. і Пд. Америка. Трапляється в Карпатах: Закарпатська обл., Рахівський р-н, г. П'єтрос; Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, гг. Гаджина, Мокринів Камінь, Гнєтеса, Чивчин; Надвірнянський р-н, полонина Пожижевська, г. Говерла, торфовище під г. Мала Говерла, ур. Заросляк; та Лісостепу: Вінницька обл., біля м. Літина, болото по р. Згар. Адм. регіони: Ів, Зк, Вн.

Чисельність та структура популяцій:

Окремими дернинками з стерильними і фертильними особинами.

Причини зміни чисельності:

Осушення боліт та інші меліоративні роботи.

Умови місцезростання:

На евтрофних болотах, торфовищах.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Дернинки від зеленого до жовто-зеленого, темно- або бурувато-зеленого кольору, всередині переплетені фіолетово-червоними ризоїдами. Стебло до 2 см заввишки, багато-рядно облиснене. Листки лінійноланцетні, у верхній частині жолобчасті, з відгорнутими цілимикраями,короткозбігаютьпостеблу; до верхівки стебла збільшуються, в сухому стані скручені і гачкувато зігнуті, у вологому - відхилені. Жилка потужна, в основі листка займає половину або й більше його ширини. Багатодомний вид (дводомний, рідше однодомний, або з додатковими андроцеями на тій же рослині). Ніжка спорогона довга - до 8 см, червоного кольору, звивиста. Коробочка з довгою шийкою, жовто-коричнева.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Карпатському НПП. Слід обстежити інші відомі місцезнаходження виду з метою створення об'єктів природно-заповідного фонду. Необхідно контролювати стан популяцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Бачурина, Мельничук, 1989; Зеров, Партика, 1975.

Автор:

М. Ф. Бойко

Фото, малюнок:

А.В. Білоусова