Хамедафна (торфяниця) чашечкова

Chamaedaphne calyculata (L.) Moench

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Диз'юнктивно поширений у бореальній частині Євразії до пд.-сх. Китаю та Пн. Японії. В Україні трапляється на Правобережному Поліссі. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції нечисленні, найбільші площею 0,5-1 га, щільні.

Причини зміни чисельності:

Осушення та освоєння боліт та прилеглих територій. Чутливість до екологічних змін на пд. межі поширення.

Умови місцезростання:

Лісові та рідколісні, досить обводнені олі-готрофні та мезотрофні болота з розрідженою сосною, іноді в угрупованнях з Ledum palustre (pH 4,5-5), де домінує або співдомі-нує в трав'яно-чагарничковому ярусі. Угруповання належать до асоціацій Sphagnetum magellanici (кл. Oxycocco-Sphagnetea) та Vaccinio uliginosi-Pinetum (кл. Vaccinio-Piceetea) і знаходяться на межі ареалу. Мезо-гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Хамефіт. Кущик 15-60 см заввишки. Стебло прямостояче, розгалужене, молоді пагони вкриті лусочками. Листки ланцетні або видовжено-еліптичні, по краях дрібнозубчасті, зимують. Квітки зібрані в однобічну пазушну китицю, звисаючі на коротких ніжках, віночок білий. Плід - багатонасінна коробочка. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням і вегетативно (розростанням куртин).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Необхідно виявляти нові локалітети виду та взяти їх під охорону, а також здійснювати моніторинг наявних місцезнаходжень. Вид наводиться для території Рівненського ПЗ (Білоозерська ділянка), але ці дані останнім часом не підтверджені. Охороняється в заказниках загальнодержавного значення "Вутвицький" та "Сварицевицький". Заборонено збирання та заготівлю рослин, порушення умов місцезростання, особливо проведення меліоративних робіт.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, ґрунтозахисне, торфоформуюче.

Основні джерела інформації:

Андриенко, 1982; Андрієнко, Винаєв, 1978; ЧКУ, 1996.

Автор:

Т.Л. Андрієнко

Фото, малюнок:

Я.П. Дідух