l1

prevnext

Ковила Сирейщикова

Stipa syreistschikowii P.Smirn.

Червона книга України Ковила СирейщиковаКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Однодольні. Liliopsida
Тонконогові (Злакові). Poaceae (Gramineae)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ендемік

Ареал виду та його поширення в Україні:

Кримсько-Новоросійська провінція. В Україні - сх. частина пд. узбережжя Криму (КараДаг - Судак). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції локальні, невеликі за розміром, іноді утворює щільні угруповання на оголених кам'янистих ділянках.

Причини зміни чисельності:

Сукцесійні зміни та штучне заліснення, низька ценотична конкуренція.

Умови місцезростання:

Кам'янисті степові ділянки, нижня частина передгірних схилів. Угруповання відносяться до союзу Veronici multifidae-Stipion ponticae (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина. Утворює щільні дернини. Стебла 40-60 см завдовжки, під волоттю щетинистоволосис-ті. Листки вузькі, щетиноподібні, згорнуті, зовні голі, гладенькі, зсередини гострошор-сткі. Волоть вузька, стиснута, з 5-8 одноквіт-ковими колосками. Довжина нижньої квіткової луски 18-22 мм. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 25-46 см завдовжки, повністю опушений, двічі колінчастозігнутий, пірчастий, у нижній частині закручений, коротковолосистий. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Карадазькому ПЗ. Слід провести картування та дослідження структури популяцій, організувати моніторинг з метою оцінки сукцесійних змін в угрупованнях та впливу різних лімітуючих факторів. Заборонено надмірне випасання худоби, заліснення схилів, збирання рослин на букети і продаж.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Основні джерела інформації:

Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Дубовик, 1989; Клоков, Осьічнюк, 1976; Цвелев, 1986; ЧКУ, 1996.

Автор:

Я.П. Дідух

Фото, малюнок:

К.Ю. Ромащенко