Ковила Мартиновського

Stipa martinovskyi Klokov

Природоохоронний статус виду:

Недостатньо відомий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Понтичний вид. Зростає в межах України. Ендемік Криму. Відомі окремі місцезнаходження: Сімферопольский р-н, окол. с. Партизанське, Кольчугіне; окол. с. Планерське, Нижні Кози; Тарханкутський п-ів, між смт. Чорноморське та Красна Поляна. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Переважно зустрічається поодиноко у складі шибляка. Заростей з великою щільністью дернин не утворює.

Причини зміни чисельності:

Порушення верхнього шару ґрунту. Переви-пас, заліснення.

Умови місцезростання:

Передгірські степи. Петрофітні дернинно-злакові фітоценози та шибляк. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина до 1 м заввишки; утворює досить великі дернини. Стебла з дрібним та густим опушенням під вузлами та волоттю (волоски до 1 мм завдовжки). Стеблові листки 4-12 см завдовжки та 1,9-2,2 мм завширшки; язички до 4-7 мм завдовжки. Неплідні гони за довжиною дорівнюють стеблу; пластинки листів 2 мм завширшки, знизу голі та гладенькі, зверху дрібнощетинисті; язички яйцеподібно-ланцетні, 0,5-2,5 мм завдовжки; піхви опушені дрібними волосками. Волоть з 5-7 колосками; її вісь 7,5-14 см завдовжки, опушена щетинкоподібними волосками, на нижньому вузлі з пензликом волосків; колоскові луски до 6-7 см завдовжки; нижня квіткова луска 18-21 мм завдовжки, дві крайові смужки волосків доходять до основи остюка; з трьох дорсальних смужок середня є найдовшою, але не доходить до середини луски; остюк 26-41 см завдовжки, у нижній закрученій частині голий, трохи шершавий, у верхній - пірчастий (19-32 см); гола частина остюка, при цілком стиглих плодах жовтувата. Цвіте у травні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Зменшення інтенсивності випасу. Заборона діяльності, що пов'язана з порушенням ґрунту. Виявлення та охорона нових популяцій. Можливим є знаходження цього виду на території Карадазького ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Ґрунтоутвірне, протиерозійне, декоративне.

Основні джерела інформації:

Клоков, Осьічнюк, 1976; ЧКУ, 1996.

Автор:

К.Ю. Ромащенко

Фото, малюнок:

О.С. Мандзюк, О.А. Футорна